Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, гуман­ного вчителя, який забезпечить їй хороше виховання. Та лише за умов спільної, узгодженої ді­яльності вчителів і батьків можна говорити про успіх виховної роботи.

Оскільки переважна більшість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки й по­збавлена громадянської відповідальності за достойне виховання своїх дітей, класний керівник має висту­пити, з одного боку, сполучною ланкою між школою та сім'єю, а з іншого, — організатором підвищення педагогічної культури кожного батька й матері.

У роботі з батьками вчителеві слід використову­вати різноманітні форми педагогічної взаємодії. Це можуть бути індивідуальні, групові та колективні форми роботи.

Досить ефективною формою забезпечення опти­мальних умов співдружності сім'ї та школи є відві­дування сім'ї школяра. Учитель під час відвідування має змогу ознайомитися із соціально-економічними умовами виховання дитини, зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради батькам щодо забезпечення сприятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати батьків про успішність і поведінку вихованця в школі тощо.

Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, по­трібно дотримуватися таких вимог:

•  відвідування сім'ї має бути плановим (упродовж навчального року класний керівник повинен побувати в кожній сім'ї не менше ніж два рази);

•  відвідувати сім'ї всіх учнів, а не лише тих, які мають труднощі в навчанні та поведінці;

•  щоразу визначати мету й зміст бесіди з батьками з урахуванням індивідуальних особливостей конкрет­ної дитини;

•  завчасно попереджувати й узгоджувати з батька­ми (через учня) день і час візиту до сім'ї;

•  інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, у першу чергу слід розпо­відати їм про позитивний бік навчання, поведінки й лише потім із тактовно говорити про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, учителями, вести розмову про спільні дії в наданні допомоги для подолання цих труднощів.

Класний керівник періодично може за­прошувати батьків до школи для:

•  інформування їх про успіхи школяра в навчанні та хорошу поведінку, приносячи цим радість бать­кам;

•  ознайомлення з умовами навчання;

•  знайомства з учителями, які працюють у пев­ному класі;

•  з'ясування можливих причин, які ведуть до появи певних труднощів у діяльності дитини безпо­середньо в школі;

•  ухвалення спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних проявів у розвитку й діяльності учня;

•  надання допомоги в подоланні труднощів.

Запрошення батька чи матері має здійснюватися планово й не повинно кожного разу обумовлюватися негативною поведінкою дитини й виступати пере­важним чинником у спілкуванні вчителів, класних керівників із батьками.

Важливо дотримуватися певної форми запро­шення. Найзручніше це робити за допомогою листа, адресованого матері й батькові із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обговорення. Такий лист-запрошення вчитель передає батькам через їхню дитину.

Для спілкування безпосередньо в школі потрібно обирати вільний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Аби розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. Навіть місце прове­дення має позитивно впливати на зміст і результати спілкування. Це може бути окрема кімната зі зруч­ними меблями, класна кімната, у якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль,

учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі та подразники.

Інколи обставини складаються так, що класний  керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи, тому доводиться вдаватися до листування. Причиною для написання листа не повинна бути погана поведінка вихованця чи якась випадковість — тут теж має бути певна система.

Учитель-класовод періодично надсилає батькам листи, у яких розповідає про успіхи школяра в на­вчанні, старанність, дбайливість і відповідальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини, виявити бажання зустрітися, щоб допомогти школяреві. Важ­ливо висловлювати щиру подяку за хороше виховання дочки чи сина. Лист потрібно передавати батькам через дитину, попередньо ознайомивши школяра з його змістом.

Така переписка позитивно впливає на налагоджен­ня гарних взаємин класного керівника з батьками, під­несення авторитету як батьків, так і вчителів, а також інших учнів у класі. Діти чекають таких листів і про­сять учителя писати їхнім батькам. Вимальовуються певні перспективні лінії, які стимулюють позитивну діяльність школярів і сприяють появі довіри й поваги між класним керівником і сім'ями вихованців.

Класний керівник має наполегливо й систематично працювати над підвищенням педагогічної культу­ри батьків. Із цією метою доречно використовувати лекції та бесіди з актуальних питань розвитку й ви­ховання дітей у сім'ї, які можуть органічно вплітатися в структуру батьківських зборів.

Важливі форми роботи з батьками, спрямовані на підвищення їхньої психолого-педагогічної куль­тури:

•     консультації;

•    вечори запитань і відповідей;

•    читацькі конференції;

•     педагогічні читання.

Кожна з цих форм вимагає ретельної підготовки із залученням учителів-предметників, лікарів, шкільних психологів, соціальних педагогів і безпосередньо батьків. Учитель-куратор може планувати два-три такі заходи на рік, але в кожному разі батьки повинні відчувати, що це для них — важлива школа проник­нення у світ дитини як передумова успіху сімейного виховання.

Успіхи вчителів у роботі з батьками учнів багато в чому залежать від умінь організовувати й проводити батьківські збори, надавати їм педагогічної доцільності.

В організації та проведенні класних батьківських зборів необхідно уникати суттєвих помилок, які, на жаль, ще мають місце в практичній діяльності деяких класних керівників.

Типові помилки класних керівників:

•  запрошення батьків на збори шляхом обов'язкових записів в учнівських щоденниках;

•  призначення зборів у незручний для батьків час;

•  перетворення зборів на своєрідне «судилище» окремих батьків;

•  висвітлення негативних сторін поведінки окре­мих учнів;

•  відсутність системи педагогічної просвіти батьків тощо.

Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам:

•  сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу;

•  виховувати соціально-правову відповідальність батьків за виховання дітей;

•  забезпечувати наступність у розв'язанні ви­ховних завдань;

•  забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батьками психолого-педагогічними знаннями в галузі сімейного виховання;

•  сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи та сім'ї на вихованців;

•  забезпечувати формування узгодженої колек­тивної думки, яка позитивно впливала би на процес виховання;

•  створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утвердження національної гідності батьків та національного виховання;

•  сприяти підвищенню авторитету вчителів школи й батьків;

•  показувати батькам успіхи їхніх дітей у навчанні та вихованні як результат діяльності вчителів-вихователів.

Для формування та функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самовряду­вання. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається в складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків класу.

Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання органу — сприяти роботі педагогічного колективу школи у вихованні та навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати спри­ятливі економічні умови для проведення навчально-виховної роботи.

Кожен член батьківського комітету повинен мати визнаний авторитет серед батьків, володіти організа­торськими здібностями, бути хорошим вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени комітету мають відчувати відповідальність перед громадою за виховання дітей і дорослих, уміти зберігати відо­мості про особливості стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

Батьківський комітет за умов розумного педаго­гічного впливу з боку класного керівника може стати надійним помічником в організації та проведенні класних батьківських зборів.

Батьківські збори проводяться 5—6 разів упро­довж навчального року. їх проведенню має передувати копітка робота класного керівника.

Особливу увагу варто приділити підготовці та проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник іще мало знайомий. Для цього потрібно:

•      детально познайомитися з учнями класу (демо­графічні дані, стан здоров'я, успішність у попередніх класах, особливості соціально-психологічного роз­витку);

•      відвідати учнів удома для знайомства з їхніми батьками;

•      у бесідах із колегами, які працювали з учнями в попередніх класах, з'ясувати деякі аспекти взаємин батьків із педагогічним колективом.

До батьківських зборів мають готуватися й учні. Організовано та зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихо­ванців (щоденники, зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки, кулінарні вироби тощо).

Важливо погодити з батьками час проведення зборів з урахуванням зайнятості їх на виробництві. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день (наприклад, остання п'ятниця чи субота місяця) і час проведення зборів. Це дає змогу батькам плану­вати певним чином свою діяльність.

Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Не виправдовує себе практика примусового виклику батьків на збори шляхом запису в учнівських щоденниках, через усні нагадування тощо. Уже через форму запрошення необхідно надавати зборам особливої важливості, під­креслювати повагу до батьків як до своїх союзників у розв'язанні найважливіших питань у житті дитини. У запрошенні потрібно висвітлити питання, які бу­дуть розглядатися на зборах.

Було б добре мати спеціальні друкарські бланки запрошень, але коли таких немає, то учні під керів­ництвом класного керівника готують ці запрошення, виявляючи при цьому належну старанність та певні вміння в художньому оформленні.