Лісовий дідусь

(Казка)

         Таємниче шумить зелена діброва. Гілки схиляються одна до одної, прикриваючи вхід в дупло старого дуба. Це не просто дупло, а житло лісового чоловічка. Аж ось він сам вийшов із свого житла. Смачно потягнувся. Підійшов до дзвіночка, підставив крихітні долоньки під квітку. З квітки закапала роса. Дідусь умився нею, поснідав квітковим нектаром і пішов оглядати свої лісові володіння.

         В лісі було тихо, бо сонечко ще не зійшло. Звірі, птахи і комахи ще спали. Та що за пригода? Лісовичок почув шарудіння, а потім і жалібне цвірінькання у колючому кущу шипшини. Лісовичок обережно розсунув колючі гілки і побачив  між вітами безпорадного малого соловейка. Бешкетник, мабуть, випав з гнізда та поранив крило. Йому було дуже боляче і лячно. Дідусь обережно витяг його з куща та поніс до свого житла. Там він приклав до крильця цілющі трави і наказав лежати. А сам пішов повідомити сім’ю солов’їв про їхнього малого бешкетника.

         Пройшло багато часу після того випадку, а солов’ї вдячні Лісовичку, співають йому красивих пісень.

Коротенко Іван  (2011 рік)