Ранок

Ранок – тихо прокидаюсь,

І мерщій в садку ховаюсь,

Щоб побачити те чудо,

Що завжди зрання буває.

Як роса квітки вмиває,

Як берізка коси розплітає.

І як вітер повіває,

Листя по садку гуляє.

І дивлюся на картину.

Та піду я погуляю!

Росу позбираю,

Листям полюбуюсь.

Коротенко Іван,

Листопад 2012 року.